Марія Бурмака – Шоколад

Як заповільнене кіно Стихають тіні за вікном І запах кави з молоком… Світанок у моїй руці В тумані, наче в молоці, Лиш ти і я на світі цим. Якби не знати взагалі, Що відбувається, коли В мені розтоплюється лід… Слова навмисно загублю, Бо ще повірити боюсь, Що, може, я тебе люблю. Це не тільки шоколад, Смак ванілі на губах, Це, коли уже не можеш Повернутися назад. У кіноверсії життя, На смак солодкі почуття, Це знаєш ти і знаю я. Та все придумаємо ми, Які залишились дітьми У світі світла і пітьми. Це не тільки шоколад, Смак ванілі на губах, Це, коли уже не можеш Повернутися назад. Це не тільки шоколад, Смак ванілі на губах, Це, коли уже не можеш Повернутися назад.